Амбітні плани Укравтодору:  до 2025 року побудувати, реконструювати та відремонтувати 24 тис. км автомобільних доріг державного значення, виглядають реальними, із погляду на півторарічний досвід реалізації Програми Президента України «Велике будівництво». Оптимізму придає те, що на дорожньому ринку нашої держави, за останні роки, виросли потужні національні підрядні компанії, яким під силу такі обсяги. І мова йде не тільки про компанії – члени Національної асоціації дорожників України. Потужні інвестиції, вкладені власниками компаній у їх розвиток, говорять про їхню довіру до влади. Тільки у минулому році, компанії – члени НАДУ на 6 млрд. грн поповнили свої основні засоби. Знову ж таки, вже сьогоднішній досвід показує, що гарантією вчасного виконання такої грандіозної Програми, звичайно, має бути гарантоване, стабільне фінансування з боку держави. Адже ще свіжими у пам’яті багатьох власників та керівників дорожньо – будівельних компаній є події восьмирічної давнини, пов’язані із підготовкою автомобільних доріг до «Євро 2012», коли свої зобов’язання перед підрядниками держава вчасно не виконала і які наслідки від цього мали деякі потужні, на той час, приватні компанії та профільні державні підприємства. Приведення раціональної мережі автомобільних доріг до належного стану вимагає великих коштів, і до того ж постійно. Це розуміють всі, хто хоч трохи обізнаний із темою і дуже прикро, що опоненти Президентської програми або не розуміють цього, або просто заздрять, що у свій час не пішли на такий рішучий крок. Напевно саме тому, спроба сьогоднішньої влади виправити вчорашні помилки та сприяти підйому національної економіки саме через відновлення автомобільних доріг викликає супротив.

Важливо зрозуміти, що гарно спроектовані та утримувані дороги є життєво важливими для економічного розвитку держави, надаючи можливості для ефективного та своєчасного перевезення вантажів і людей на роботу та відпочинок. Вони стають частиною єдиної транспортної системи і, в такому випадку, економічні та соціальні вигоди є добре помітними і зрозумілими. Окрім того, при виконанні ремонтно-будівельних робіт із кожної вкладеної гривні, через податки відразу повертається до бюджету 0, 45 грн, і це не малі кошти.

Крім соціально-економічного ефекту розбудова дорожньої мережі викликає мультиплікативний вплив на суміжні галузі. Тут спрацьовує інший механізм, але кожна гривня, спрямована на розвиток доріг, повертається державі протягом трьох років у еквіваленті від 2,5 грн до 4,7 грн, а також призводить до розміщення замовлень на 6 гривень у суміжних галузях. Такі речі для нас зрозумілі і їх можна проаналізувати на прикладі компаній-членів Національної асоціації дорожників України, оскільки до її складу входять не тільки дорожньо-будівельні, а й інші компанії, які забезпечують функціонування всього дорожньо-будівельного комплексу. Одним із таких напрямків є «машинобудівний». Він представлений компаніями – членами НАДУ:

• ПрАТ «Кредмаш»;
• ПрАТ «Спецбудмаш»;
• ПП «Транс – Авто – Д» .

Завдяки їм дорожньо – будівельні та експлуатаційні компанії мають можливість власними силами виготовляти якісні асфальтобетонні та цементобетонні суміші, придбати та користуватися спеціальними автомобілями для експлуатаційного утримання автомобільних доріг та вулиць у населених пунктах, а також оперативно та вчасно із об’єкта на об’єкт, на великі відстані, перевозити складне технологічне обладнання, будівельні конструкції та дорожні машини. Загальна чисельність працюючих у цих компаніях складає майже 2400 чоловік, які за рахунок завантаження підприємств, отримали повну зайнятість.

За перше півріччя 2021 року, випуск основної продукції, порівняно х аналогічним періодом минулого року, у середньому збільшився на 45%, середня заробітна плата майже на 16%. Створено додатково близько сотні робочих місць. Аналогічна картина по інших напрямках діяльності компаній – членів Національної асоціації дорожників України.

Звичайно, соціально-економічний ефект від інвестицій у розвиток автомобільних доріг, мультиплікативний вплив на суміжні галузі, повернення вкладених у розвиток доріг коштів через податки – усі ці чинники спрацюють і дадуть бажаний результат у разі злагодженої роботи всіх учасників реалізації дорожніх проектів.  Головні учасники – підрядні компанії та «Замовники». У нашому випадку «Замовник» – це держава.

Для розвитку дорожнього ринку, нашою державою, звичайно, зроблено не мало, але цього ще не достатньо. Багаторічне бюджетування, стратегічне та середньострокове планування дорожніх робіт – відсутність цих чинників сьогодні стримує розвиток та вдосконалення дорожнього ринку та не дає можливості дорожньо – будівельним компаніям орієнтуватись у направленості інвестицій у власний розвиток і відповідно стримує розвиток їх вузької спеціалізації.

Майже у всіх країнах світу визначальним фактором у дорожній галузі є фінанси. Не виключенням із цього правила є і ми. Наш досвід останніх десятиліть показав: яким на певному етапі було фінансування – таким був і стан доріг, на скільки погіршувався економічний стан держави – настільки занепадалішою ставала дорожня мережа. Технічний стан автомобільних доріг є відображенням економіки будь-якої держави. Є надія, що програма Президента «Велике будівництво» змінить уяву тих, хто до цього часу вважав, що дороги можна будувати та ремонтувати не вкладаючи кошти, що експлуатувати існуючу мережу можна не докладаючи зусиль і знову  ж таки не фінансуючи.

Дорога, напевно, походить від слова «дорого» і якщо ми вчасно не фінансуємо її розвиток та ремонт, то вже у не далекому майбутньому будемо пожинати гіркі наслідки нашої недбалості. Сподіваємось, що наш досвід нас все таки чомусь навчить…

Володимир Березовський, президент Національної асоціації дорожників України