29 серпня 2025 р. Національним органом стандартизації ДП «УкрНДНЦ», на виконання пункту 79 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 р. № 300-р «Про затвердження плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках «Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року» видано ряд наказів «Про скасування національних стандартів». Цими наказами затверджується перелік національних стандартів (ДСТУ), чинність яких скасовується з 01 січня 2026 р.

Така фундаментальна зміна нормативних документів призведе до неминучих фінансових, технічних та організаційних викликів, зокрема: заміна лабораторного обладнання; переналагодження виробництва асфальтобетонних заводів для роботи з новими фракціями інертних матеріалів; сертифікація згідно з Регламентом (ЄС) № 305/2011 і т.ін.

НАДУ листами звернулося до Мінекономіки, Мінрозвитку, Держагентства відновлення, Національного органу стандартизації з проханням розглянути проблеми, які виникають у дорожньо-будівельних компаній у зв’язку з відміною з 01.01.2026 р. ряду національних стандартів.

12 січня 2026 р. Мінекономіки провело нараду щодо можливості перенесення дати скасування діючих ДСТУ. У роботі зазначеної наради взяли участь представники міністерств України, Держагентства відновлення та НАДУ.

За результатами наради Мінекономіки готує відповідне протокольне доручення.

Заслуговує на увагу досвід республіки Молдова у вирішенні такої ж проблеми.

Досвід Республіки Молдова у переході від системи ГОСТ до гармонізованих європейських стандартів (EN) у дорожньому будівництві.

1. Нормативно-правова основа переходу

Перехід дорожньої галузі Молдови на європейські норми відбувався в рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС та був критичною умовою для фінансування інфраструктурних проєктів міжнародними донорами (ЄБРР, ЄІБ, Світовий банк).

Процес регламентувався наступними ключовими актами:

• Постанова Уряду № 933 (2009):Затвердження Концепції національної стандартизації (курс на гармонізацію з CEN).
• Закон № 20 (2016) «Про національну стандартизацію»:Забезпечив гармонізацію з Регламентом ЄС 1025/2012 та перехід до добровільності стандартів.
• Наказ № 78 (2017) Міністерства економіки та інфраструктури:Визначив перелік нормативних документів та порядок скасування застарілих норм (СНиП/ГОСТ).

2. Модель переходу: “Гібридний” період

Молдова обрала стратегію паралельної дії нормативів тривалістю понад 10 років (2010–2021 рр.):

1. Міжнародні магістралі: Проєктування та будівництво виключно за Єврокодами (Eurocodes) та стандартами EN. Це було жорсткою вимогою кредитних угод.
2. Місцеві дороги (бюджетне фінансування):Тимчасово дозволялося використання адаптованих радянських норм (СНиП 2.05.02-85, ГОСТ 9128), що дало час локальним підрядникам на модернізацію.

3. Технічна імплементація та роль Кодексів усталеної практики (CP)

Критичним викликом стала відсутність у стандартах EN технологічних інструкцій з виконання робіт (оскільки EN — це стандарти на продукт). Для вирішення цієї проблеми було розроблено національні документи — Кодекси усталеної практики (CP), що адаптують європейські вимоги до місцевих реалій.

Ключовим документом реформи став CP D.02.25:2021 “Автомобільні дороги та мости. Асфальтобетонні суміші гарячі”.

Він замінив радянський СНиП 3.06.03-85 та виконав такі функції:

• Впровадив нову класифікацію:Перехід від типів “А/Б/В” до європейських класів (AC, SMA).
• Змінив методологію проєктування:Перехід від підбору складу лише за міцністю до об’ємного проєктування (Volumetric Mix Design) з контролем повітряних пустот та VMA.
• Регламентував технологію:Встановив чіткі вимоги до температурних режимів укладання та ущільнення сумішей на бітумах за EN 12591 / EN 14023.

4. Врегулювання перехідних об’єктів

Для уникнення правових колізій з об’єктами, запроєктованими за ГОСТ, застосовувався диференційований підхід:

• Об’єкти з дозволом на будівництво:Завершувалися за старими нормами (принцип “закон не має зворотної сили”).
• Об’єкти на стадії проєктування/експертизи:Підлягали обов’язковому коригуванню (перерахунку) під вимоги Єврокодів, що призводило до зростання кошторисної вартості на 15–30%.
• “Довгобуди” (понад 5 років):Проєктна документація анулювалася, розроблялося нове ТЕО за чинними нормами EN.

5. Виклики для галузі

Перехід виявив “вузькі місця” інфраструктури якості:

• Лабораторії:Необхідність повної заміни обладнання для випробувань за методами EN (відмова від методів стиснення на пресі на користь випробувань на колієутворення та втому).
• Матеріали:Модернізація кар’єрів для отримання вузьких фракцій щебеню (відповідно до EN 13043) та перехід на імпорт полімер-модифікованих бітумів.

Висновки

Досвід Молдови демонструє, що успішний перехід на гармонізовані стандарти неможливий лише шляхом перекладу текстів EN та простої відміни старих стандартів. Він вимагає:

1. Розробки проміжних національних настанов (Кодексів практики), які пов’язують стандарти на матеріали з технологією робіт (приклад CP D.02.25:2021).
2. Наявності перехідного періоду для адаптації виробників матеріалів.
3. Чіткого законодавчого механізму роботи з перехідними об’єктами.

Станом на 2026 рік в інфраструктурних проєктах Молдови застосування ГОСТ повністю припинено.

Дмитро Набатов, директор з досліджень та розробок ТОВ «АЙПІТІ ПРОДАКШН», експерт Національної асоціації дорожників України