2015 року Україна ліквідувала Державну автомобільну інспекцію. Реформа мала модернізувати поліцію та усунути інститут, який суспільство пов’язувало з корупцією.⠀
⠀
До реформи ДАІ об’єднувала контроль дотримання ПДР, дорожній нагляд, аналіз ДТП, участь в організації руху, погодження дорожніх проєктів, реєстрацію автомобілів та прийом іспитів у водіїв.⠀
⠀
Після реформи ці функції не зникли. Їх розподілили між поліцією, сервісними центрами МВС, Укртрансбезпекою, власниками доріг та органами місцевого самоврядування.⠀
⠀
Але постало головне питання: хто відповідає за кінцевий результат — зниження кількості загиблих і тяжко травмованих?⠀
⠀
Сьогодні один орган реєструє ДТП, інший контролює водіїв, третій обслуговує дорогу, четвертий виділяє фінансування. Однак ніхто не відповідає за весь процес.⠀
⠀
Дані про ДТП необхідно аналізувати, щоб оцінювати ризики та виявляти небезпечні ділянки. Потім для кожного ризику мають бути визначені конкретне рішення, відповідальний орган, фінансування та строк виконання. Після реалізації необхідно перевірити, чи дійсно вжиті заходи знизили аварійність та тяжкість наслідків ДТП.⠀
⠀
Підхід Safe System визнає: люди неминуче роблять помилки, але транспортна система не повинна перетворювати ці помилки на смертний вирок. Відповідальність за безпеку несе не лише водій, а й державні органи, власники доріг та ті, хто проектує і фінансує транспортну систему.⠀
⠀
Після реформи сталого зниження дорожньої смертності не сталося. Щороку на дорогах України продовжують гинути близько 3,2–3,5 тисячі людей.⠀
⠀
Україні потрібна сучасна система управління дорожніми ризиками: національний координатор, незалежна аналітика, єдиний реєстр ризиків та заходів, чітко визначені відповідальні виконавці, стійке фінансування та обов’язкова оцінка результату.⠀
⠀
Реформу слід вимірювати не кількістю створених чи ліквідованих відомств, а кількістю збережених життів.

Михайло Берлін, засновник ГО «Інституту безпеки руху», експерт НАДУ