Після вступу до Європейського Союзу Польща почала активно адаптувати своє будівельне законодавство до норм ЄС. У 2015 році були внесені зміни, спрямовані на спрощення процедур отримання дозволів та вдосконалення системи нагляду за будівництвом (джерело: World Bank Group).
У 2020 році Міністерство розвитку та технологій Польщі (MRiT) оприлюднило мапу впровадження технології інформаційного моделювання будівель (Building Information Modeling) до 2030 року. У 2022 році було оголошено про активізацію цифровізації — створено спеціальний підрозділ ds. BIM, який розпочав розробку повної стратегії цифрового переходу в будівництві (джерело: gov.pl).
З 1 січня 2023 року набули чинності зміни до Закону про будівництво, які передбачають цифрове ведення документації через платформи “Elektroniczny Dziennik Budowy” та “Cyfrowa Książka Obiektu Budowlanego”. Це підвищило прозорість та ефективність процесів у будівництві.
Станом на 2020 рік у галузі працювало 1,72 млн осіб, що на 20,9% більше, ніж у 2010. Обсяг ринку сягнув 144,4 млрд євро, що означає зростання на 58,3%. Проте з середини 2022 року почалася хвиля затримок платежів і банкрутств, яка, за прогнозами, тривала й у 2023. Очікувалося зростання кількості банкрутств більш як на 30% через зниження попиту.
У січні 2025 року зафіксовано перше зростання обсягів будівництва, що стало сигналом відновлення інвестиційної активності.
Загалом, аналізуючи польський ринок, можна впевнено стверджувати, що впровадження BIM-технологій в Польщі має системний і стратегічний характер. Це суттєво відрізняється від ситуації в Україні, де використання BIM наразі залишається переважно локальним і обмежується, зокрема, застосуванням у вагових комплексах. У Польщі ж ця технологія активно використовується не лише на етапі проєктування, а й у процесі експлуатації об’єктів. Це суттєво підвищує ефективність управління інфраструктурою, дозволяє економити час і ресурси, а також забезпечує оперативне реагування цифрових систем на зміну погодних умов, транспортні затори (особливо в умовах функціонування цифрової міської інфраструктури) та інші зовнішні фактори. Порівняно з українським досвідом, це свідчить про вищий рівень цифрової зрілості будівельної галузі Польщі.
Ілля Підмогильний, експерт НАДУ