Державними будівельними нормами ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» встановлені вимоги до складу та змісту проєктної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин.

Проте, будівлі та споруди істотно відрізняються в залежності від їх функціонального призначення. Тому, і вимоги щодо складу та змісту проєктної документації на об’єкти галузевої специфіки уточняються та встановлюються галузевими будівельними нормами, звичайно ж, з максимальним урахуванням положень базових норм ДБН А.2.2-3.

Зокрема, відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 у примітці до п. 3.7 «Капітальний ремонт» записано «для автомобільних доріг визначення терміну «капітальний ремонт» встановлюється [22] (ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт»).

Відповідно до ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання» установлено два види ремонтів: капітальний ремонт і поточний ремонт.

Що стосується капітального ремонту, то питань не виникає ні до визначення терміну ні до вимог як у ГБН Г.1-218-182:2011, так і в ДСТУ 8747:2017. Чітко і зрозуміло, що у разі капітального ремонту розробляється проєктна документація і на її підставі підрядником виконується комплекс ремонтно-будівельних робіт.

Що стосується поточного ремонту, то в ГБН Г.1-218-182:2011 також чітко і зрозуміло визначено, що поточний ремонт поділяється на поточний середній та поточний дрібний. Зокрема, на поточний середній ремонт розробляється проєктна документація, а на поточний дрібний – не розробляється, а види і обсяги робіт визначаються на основі актів дефектів.

Проте, у ДСТУ 8747:2017 роботи з поточного ремонту виконують як на підставі актів дефектів, так і на підставі проєктної документації. Але, у яких випадках необхідно розробляти проєктну документацію, а в яких не потрібно, не вказується.

Розглянемо деякі види робіт з переліку робіт з поточного ремонту, зокрема, щодо дорожнього одягу.

Відповідно до п. 6.2.1 до поточного ремонту відноситься заміна дорожнього покриву, за потреби з вирівнюванням поздовжнього і поперечного профілю фрезуванням шару покриву та/або влаштуванням вирівнювального шару з дрібнозернистих асфальтобетонних сумішей або щебеневих і гравійних матеріалів, оброблених бітумним в’яжучим.

З цього пункту незрозуміло, коли необхідно складати кошторисну документацію, а коли – непотрібно. Одна справа, коли необхідно виконати зазначені роботи на ділянці дороги завдовжки 10 – 100 м, а інша справа на ділянці дороги завдовжки 100 м – 100 км, а загальна вартість робіт становить сотні мільйонів грн!

Навряд, чи в другому випадку зазначені роботи можна назвати поточним ремонтом.

До речі, за класифікацією МФО (ЄБРР, ЄІБ, Світового банку) такі роботи на автомобільних дорогах відносяться до реабілітації.

Відповідно до визначення наданого у Великій Українській Енциклопедії (ВУЕ) реабілітація (архітектура), реставрація (архітектура) (від лат. rehabilitatio, restavratio – відновлення) – сукупність науково-обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей архітектурних об’єктів, комплексів тощо.

Враховуючи специфіку роботи та руйнування елементів таких об’єктів архітектури, як автомобільні дороги загального користування, дороги і вулиці населених пунктів та їх відновлення (проїзна частина, земляне полотно, система водовідведення, штучні споруди та інженерне облаштування тощо) необхідно у ДСТУ 8747 ввести відповідні зміни та доповнення з виділенням таких робіт, як відновлення, а в ГБН Г.1-218-182 замість терміну поточний середній ремонт дати визначення терміну відновлення, наприклад:

Відновлення (реабілітація) – визначені проєктною документацією види та обсяги робіт на ділянці автомобільної дороги без підвищення її категорії та міцності дорожнього одягу з доведення до нормативних значень транспортно-експлуатаційних показників зазначеної ділянки комплексно або тільки по окремих елементах, зокрема, проїзної частини (рівності та шорсткості покрив) шляхом їхньої заміни або влаштування нових покрив або шарів зносу (тонкошарових покрив, поверхневих обробок тощо), виправлення пошкоджень інших елементів автомобільної дороги (земляного полотна, укосів виїмок та насипів, водовідведення, штучних споруд та інших) з одночасним доведенням облаштування ділянки дороги до нормативних вимог.

На наш погляд, при відновленні автомобільних доріг до внесення змін та доповнень до ДСТУ 8747 потрібно орієнтуватися на ГБН Г.1-218-182, зокрема, щодо виконання поточного середнього ремонту та поточного дрібного ремонту.

Федір ГОНЧАРЕНКО, к.т.н, радник Президента НАДУ, експерт НАДУ