Про особливості інтенсивності руху на автомобільній дорозі М-11 Львів – Шегині (ділянка Західний обхід м. Львова – м. Городок) та необхідність їх врахування у проєктній документації

В останні роки на автомобільних дорогах загального користування державного значення у Львівській області відбувається істотне зростання інтенсивності руху, особливо, автопотягів та великих автобусів. У результаті, у Львівській області погіршуються транспортно-експлуатаційні характеристики автомобільних доріг, зокрема, міжнародної автомобільної дороги М-11 Львів – Шегині (на м. Краків). ⠀

Зараз ТОВ «Парк нових технологій» за договором із службою відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області розробляє проєкт капітального ремонту зазначеної автомобільної дороги. ⠀

У результаті економічних вишукувань встановлено, що найбільше завантаженою ділянкою зазначеної дороги є ділянка від Західного об’їзду м. Львова до м. Городка. Тому, на цій ділянці були проведені додаткові роботи щодо детального аналізу особливостей інтенсивності руху з метою їх врахування у проєктній документації.⠀

Протягом 11 – 14 липня 2023 р. було виконано дослідження інтенсивності руху на км 10+600 автомобільної дороги М-11 Львів – Шегині (на м. Краків). У результаті проведеної роботи було встановлено наступне.

Середньорічна добова інтенсивність руху визначалася відповідно до вимог ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортних потоків». Проте, її значення, отримане в результаті перерахунку за відповідними коефіцієнтами зазначеного ДСТУ змінювалося в залежності від дня тижня та годин доби протягом яких здійснювалося вимірювання і, відповідно, становила:⠀

  • на ділянці від Західного об’їзду м. Львова до примикання автомобільної дороги Н-13 Львів – Ужгород від 21474 тр.од./доб до 25192 тр.од./доб. З урахуванням складу транспортного потоку це відповідає інтенсивності руху від 30094 прив.авт./доб до 36440 прив.авт./доб.⠀
  • на ділянці від примикання автомобільної дороги Н-13 Львів – Ужгород до об’їзної дороги м. Городка – від 15808 тр.од./доб до 18338 тр.од./доб. З урахуванням складу транспортного потоку це відповідає інтенсивності руху від 22638 прив.авт./доб до 26790 прив.авт./доб.⠀

Виходячи з допустимої в інженерних розрахунках 5% похибки можна прийняти значення середньорічної добової інтенсивності руху у 2023 р.: ⠀

  • на ділянці від Західного об’їзду м. Львова до примикання автомобільної дороги Н-13 Львів – Ужгород – 23932 тр.од./доб. або 34618 прив.авт./доб.⠀
  • на ділянці від примикання автомобільної дороги Н-13 Львів – Ужгород до об’їзної дороги м. Городка – 17420 тр.од./доб. або 25450 прив.авт./доб.⠀

Відповідно, значення розрахункової перспективної середньорічної добової інтенсивності руху на 2038 р. (останній рік нормативного терміну експлуатації дорожнього одягу після капітального ремонту) з урахуванням щорічних коефіцієнтів приросту інтенсивності руху 2,0 % становитиме:⠀

  • на ділянці від Західного об’їзду м. Львова до примикання автомобільної дороги Н-13 Львів – Ужгород – 32210 тр.од./доб. або 46590 прив.авт./доб.⠀
  • на ділянці від примикання автомобільної дороги Н-13 Львів – Ужгород до об’їзної дороги м. Городка – 23444 тр.од./доб. або 34252 прив.авт./доб.⠀

Погодинний розподіл інтенсивності руху протягом доби показав, що існує два піки інтенсивності – вранішній і вечірній. Вранці годиною «пік» (годиною з найвищою інтенсивністю руху) є проміжок часу від 8.00 до 9.00 години. Ввечері годиною «пік» є проміжок часу від 18.00 до 19.00 години.⠀

В години «пік» на зазначених ділянках дороги інтенсивність руху становила 0,08 від середньорічної добової інтенсивності руху.⠀

У вранішні години «пік» відношення інтенсивності руху у напрямку м. Львова до сумарної інтенсивності руху у двох напрямках становило 0,54 – 0,57, а в напрямку м. Городка, відповідно, 0,46 – 0,43. ⠀

У вечірні години «пік» відношення інтенсивності руху у напрямку м. Городка до сумарної інтенсивності руху в двох напрямках становило 0,56 – 0,57, а в напрямку м. Львова, відповідно, 0,44 – 0,43.⠀

З урахуванням наведених даних розрахунки показують, що у 2023 р. інтенсивність руху в години «пік» становить:⠀

  • на ділянці від Західного об’їзду м. Львова до примикання автомобільної дороги Н-13 Львів – Ужгород:⠀
  • за напрямком м. Львова до 1484 прив.авт./год.⠀
  • за напрямком м. Городка до 1120 прив.авт./год.⠀
  • сумарно у двох напрямках – 2604 прив.авт./год.⠀
  • на ділянці від примикання автомобільної дороги Н-13 Львів – Ужгород до об’їзної дороги м. Городка: ⠀
  • за напрямком м. Львова до 1088 прив.авт./год.⠀
  • за напрямком м. Городка до 821 прив.авт./год.⠀
  • сумарно у двох напрямках – 1909 прив.авт./год.⠀

 

На ділянці від Західного об’їзду м. Львова до примикання автомобільної дороги Н-13 Львів – Ужгород (км 10+600) автомобільна дорога М-11 Львів – Шегині (на м. Краків) має 4 смуги руху. Пропускна здатність дороги становить 8000 прив.авт./год. (по 4000 прив.авт./год. в кожному напрямку). Відповідно, коефіцієнт завантаження проїзної частини в години «ПІК» на більше завантаженому напрямку не перевищує 0,38.⠀

На ділянці від примикання автомобільної дороги Н-13 Львів – Ужгород (км 10+600) до км 12+220 автомобільна дорога М-11 Львів – Шегині (на м. Краків) має 4 смуги руху, а далі до обходу м. Городка (км 24+960) має 2 смуги руху. ⠀

Відповідно, коефіцієнт завантаження проїзної частини на чотирисмуговій ділянці від км 10+600 до км 12+220 в години «пік» на більше завантаженому напрямку не перевищує 0,28.⠀

Проте, на двосмуговій ділянці дороги ситуація кардинально відрізняється. Пропускна здатність двосмугової дороги становить 2000 прив.авт./год.⠀

Отже, пропускна здатність двосмугової дороги у 2023 р. ще забезпечує пропуск існуючої інтенсивності руху. Коефіцієнт завантаження проїзної частини від км 12+220 до км 24+960 в години «пік» становить 0,95.⠀

Тобто, на теперішній час затори та тягучки на зазначеній ділянці дороги утворюються тільки у випадку виникнення нештатних та/або надзвичайних ситуацій.⠀

Розрахунки показують, що на зазначеній ділянці дороги у 2038 р. інтенсивність руху в години «пік» становитиме: ⠀

  • за напрямком м. Львова до 1464 прив.авт./год.⠀
  • за напрямком м. Городка до 1105 прив.авт./год.⠀
  • сумарно у двох напрямках – 2569 прив.авт./год.⠀

Отже, пропускна здатність двосмугової дороги не забезпечуватиме пропуск розрахункової перспективної інтенсивності руху. Тягучки утворюватимуться щодня в години «пік», а «години «пік»» розтягнуться у «періоди «пік»»: вранці з 7.00 до 11.00 год.; ввечері з 16.00 до 20.00 год. ⠀

Зараз проблема полягає в тому, що нинішній транспортно-експлуатаційний стан автомобільної дороги потребує істотного поліпшення – реконструкції за параметрами І категорії. Але на теперішній час в умовах війни у держави ресурсів на виконання реконструкції немає.⠀

Як тимчасовий вихід з положення можна у процесі капітального ремонту на ділянці від км 12+220 до км 24+960 побудувати трисмугову дорогу, яка теоретично має пропускну здатність 4000 прив.авт./доб. (2000 прив.авт./доб. у кожному напрямку). У такому разі пропускна здатність трисмугової дороги забезпечить пропуск у години «пік» розрахункової перспективної інтенсивності руху 1464 прив.авт./год. ⠀

При цьому, коефіцієнт завантаження проїзної частини на ділянці від км 12+220 до км 24+960 в години «пік» на більше завантаженому напрямку не перевищуватиме 0,73.⠀

Практика показує, що за такого значення коефіцієнта завантаження проїзної частини тягучки можуть утворюватись тільки у випадках виникнення нештатних та/або надзвичайних ситуацій, тобто так же, як і на двосмуговій автомобільній дорозі за нинішньої інтенсивності руху.⠀

Слід врахувати, що одним з недоліків трисмугових доріг є підвищена потенційна небезпека аварійності в результаті зіткнення транспортних засобів на реверсній смузі руху.⠀

Проте, створити необхідні умови для безпечного руху можна шляхом жорсткого розділення транспортних потоків зустрічних напрямків, зокрема, за допомогою огородження бар’єрного типу.⠀

Але, в такому разі необхідно врахувати, що зазначене рішення призведе до виникнення ризиків, яким потрібно запобігти або негативні наслідки яких хоч би мінімізувати. Зокрема, у проєктній документації на капітальний ремонт зазначеної ділянки дороги необхідно передбачити:

  • надійне інформування водіїв про обмеження максимальної швидкості руху поза населеними пкнктами 90 км/год. Для водіїв огородження бар’єрного типу з розміткою 1.1 з двох сторін сприйматиметься як розділювальна смуга і, відповідно до «Правил дорожнього руху», дозволена швидкість руху на таких дорогах становить 110 км/год.;⠀
  • можливість локального перенесення руху транспортних потоків на реверсну смугу зустрічного напрямку руху у випадку виникнення надзвичайних або нештатних ситуацій, особливо, якщо це трапиться на відгородженому односмуговому (в одному напрямку) відрізку дороги (ДТП, вимушена зупинка транспортного засобу, ремонтні роботи на дорожньому покритті, узбіччі, штучній споруді, снігоприбирання, періоди нанесення горизонтальної і вертикальної розмітки, ремонт дорожнього огородження і т.ін.);⠀
  • влаштування енергопоглинаючих демпферних пристроїв на кінцевих секціях огороджень у місцях переходу двосмугових ділянок руху в односмугові та відповідних світлоповертаючих пристроїв, локальне освітлення зазначених місць тощо.⠀

Проте, у будь якому разі не пізніше 2038 р. необхідно розпочати будівельні роботи з реконструкції автомобільної дороги М-11 Львів – Шегині (на м. Краків) на ділянці км 12+220 – км 24+960 за параметрами І категорії.⠀


Федір ГОНЧАРЕНКО
канд. техн. наук, експерт НАДУ ⠀