Володимир ШАРВАН на високому фаховому рівні  обґрунтував доцільність нормування ширини об’єднаної в загальну смугу відокремленої ПШС у разі послідовного розміщення декількох об’єктів сервісу, відстані між якими не перевищують довжини перехідно-швидкісних смуг (ПШС), у місцях декількох послідовних примикань вулиць, доріг населених пунктів та з’їздів. При чому, ширина відокремленої ПШС повинна забезпечувати об’їзд автотранспортного засобу, що зупинився на ній. За його розрахунками на прямолінійних ділянках доріг або на ділянках доріг з горизонтальними кривими великих радіусів, ширина проїзної частини на них повинна би бути не менше 5,0 м, яка разом із укріпленими смугами по 0,50 м з обох боків становила б 6 м і забезпечувала б можливість об’їзду такого автотранспортного засобу.

Проте, у разі внесення відповідних змін до ДБН В.2.3-4:2015 необхідно більше комплексно розглянути особливості руху автотранспортних засобів об’єднаною в загальну смугу відокремленої ПШС.

Відповідно до п. 9.2.4.8 ДБН В.2.3-4:15 об’єднана в загальну смугу відокремлена ПШС називається відокремленим проїздом.

Перед відокремленим проїздом влаштовується клин відгону та смуга гальмування, тобто – ПШС гальмування. (При виїзді з основної дороги на відокремлений проїзд влаштовується клин відгону, а довжина смуги гальмування повинна дати можливість водієві вчасно перевлаштуватися та скинути швидкість до розрахункової швидкості на такому проїзді – п. 9.2.4.8 абзац 2).

Після відокремленого проїзду влаштовується смуга розгону та клин відгону, тобто – ПШС розгону.,(Якщо при в’їзді на основну дорогу з відокремленого проїзду відстань до точки доступу на такий проїзд до місця виходу на основну дорогу перевищує довжину смуги розгону, довжина смуги розгону приймається 50 м плюс довжина клину відгону  – п. 9.2.4.8 абзац 1).

Тобто, перед відокремленим проїздом і після нього влаштовуються нормативні ПШС. Згідно з п. 9.2.4.3 ДБН В.2.3-4:15 довжину ПШС залежно від поздовжнього профілю доріг необхідно призначати згідно з таблицею 9.6, а в горбистій та гірській місцевостях – за розрахунками. Ширина зазначених ПШС повинна відповідати вимогам п. 9.2.4.4 ДБН В.2.3-4:15.

Виходячи із зазначеного, можна зробити висновок, що Володимир ШАРВАН у своїй статті виконав аналіз та обґрунтував необхідну ширину саме відокремленого проїзду, без зміни існуючих нормативних параметрів власне ПШС гальмування та розгону.

У зв’язку з цим необхідно, зокрема, вирішити питання щодо параметрів поєднання ПШС гальмування шириною 3,75 – 3,5 м з відокремленим проїздом шириною 6,0 м, а також відокремленого проїзду шириною 6,0 м з ПШС розгону шириною 3,75 – 3,5 м.

Доцільно відокремлені проїзди, в залежності від місцевих умов, проектувати на земляному полотні поряд із проїзною частиною дороги з урахуванням поперечного похилу проїзної частини та системи водовідведення за межі земляного полотна. Також можна проектувати на відокремленому земляному полотні за межами насипів та виїмок або на спеціально влаштованих бермах. Особливо це може бути актуальним в умовах гірської або горбистої місцевості.

В залежності від дорожніх умов повинна бути передбачена нормативна розрахункова швидкість руху відокремленим проїздом. Конструкцію дорожнього одягу на відокремленому проїзді необхідно призначати відповідно до розрахунків згідно з розділом 8 ДБН В.2.3-4:2015 та відповідних галузевих будівельних норм.

Слід звернути увагу, що при обґрунтуванні ширини дорожнього покриття відокремленого проїзду Володимир ШАРВАН розглянув лише окремий випадок розміщення відокремленого проїзду – поряд із проїзною частиною дороги. Проте, аналіз та розрахунки показують, що за будь-якого розташування відокремленого проїзду та дорожніх умов і рельєфу місцевості ширина проїзної частини 6 м практично в усіх випадках буде забезпечувати можливість об’їзду будь-якого автотранспортного засобу, що має стандартні габарити, якщо він зупиниться біля крайки дорожнього одягу.

На мою думку, доцільно врахувати пропозицію Володимира ШАРВАНА з відповідним доопрацюванням при черговому внесенні змін до ДБН В.2.3-4:2015 або при розробленні нової версії зазначеного нормативного документа.

Федір ГОНЧАРЕНКО, канд. техн. наук, експерт НАДУ