НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ № 2 (190) березень-квітень 2006 р. | АВТОШЛЯХОВИК УКРАЇНИ |

21 березня 2006 року Міністерство транспорту та зв’язку України і Державна служба автомобільних доріг України за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку вперше в Україні провели міжнародну конференцію «Перспективи України у запровадженні державно-приватного партнерства в інфраструктурних проектах», на якій були обговорені важливі питання, а саме: міжнародний досвід розробки й реалізації проектів державно-приватного партнерства (ДПП) у сфері будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатації автомобільних доріг, різні моделі ДПП та їх переваги, формування відповідного законодавчого поля, особливості фінансування проектів на умовах державно-приватного партнерства, презентація інвестиційних пропозицій.

Розвиток принципів державно-приватного партнерства є важливим для створення ефективного підґрунтя залучення інвестицій у транспортну інфраструктуру України і, зокрема, у дорожній сектор. Однією з головних умов реалізації проектів ДПП є політична воля та підтримка з боку керівництва держави.

Державно-приватне партнерство є принципом (основою) співпраці і полягає в інституційному й організаційному альянсі держави та приватного сектора при реалізації суспільно значущих проектів.

Основними перевагами державно-приватного партнерства при реалізації інвестиційних проектів з будівництва автомобільних доріг є:

• зменшення державних витрат на будівництво доріг;
• розумний баланс між ціною/якістю/ризиками;
• відсутність прямої державної гарантії на залучення фінансування, що не збільшує зовнішнього боргу держави;
• найвища якість будівництва та експлуатаційного утримання дороги за фіксовану плату.

Проведення в Україні міжнародної конференції з питань ДПП сприяло просуванню ідеї та проектів державно-приватного партнерства в органах виконавчої влади, залученню іноземних інвестицій у розвиток транспортної інфраструктури, зокрема, дорожнього сектора, комунальної сфери, освіти та охорони здоров’я, дало можливість керівникам та експертам безпосередньо ознайомитися зі світовим досвідом створення та реалізації проектів ДПП.

У роботі конференції взяли участь Міністр транспорту та зв’язку України Віктор Бондар, голова Укравтодору Вадим Гуржос, керівники Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку, Інвестиційного банку, Європейської Комісії, Альянсу державно-приватного партнерства при Європейській економічній комісії ООН, провідних фінансових та юридичних установ, потенційних інвесторів з країн Західної та Східної Європи, США.

Провідними європейськими країнами у запровадженні цієї моделі стали Ірландія, Португалія, Іспанія, Італія, Німеччина, Греція та Нідерланди. Також за межами Європи подібні схеми ДПП застосовуються в Австралії, Японії, Канаді та Південній Африці. Цей процес не залишив осторонь країни Центральної та Східної Європи: Чеська Республіка, Угорщина, Польща, Болгарія, Румунія та Литва прийняли програми розвитку державно-приватного партнерства у зв’язку з необхідністю залучення значних інвестицій в інфраструктуру при жорстких бюджетних обмеженнях. Така проблема існує і в Україні, яка теж потребує запровадження ДПП.

Наявність політичної волі та адекватної законодавчо-нормативної бази є необхідними умовами для розвитку державно-приватного партнерства.

ефективної реалізації інвестиційних проектів з розвитку автомобільних доріг. І Уряд України здійснює кроки щодо запровадження принципів державно-приватного партнерства в розбудові автомобільних доріг.

За пропозицією Укравтодору розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.08.05 № 351-р було створено робочу групу з розроблення проектів актів законодавства щодо врегулювання питань розбудови мережі автомобільних доріг загального користування на умовах державно-приватного партнерства.

З метою підготовки законопроекту, який відповідає міжнародним нормам до законотворчої роботи були залучені фахівці міністерств та відомств України, провідних дорожньо-будівельних міжнародних компаній, а також потенційні інвестори — представники іноземних компаній: «Баухолдинг Штрабаг» (Австрія), «Буїг Трава Пюблік» (Франція), ВІНЧІ Конструксьон (Франція), «Кульчик Холдинг Інвест СА» (Польща) та інші.

Робочою групою проаналізовано досвід запровадження відповідного законодавства в європейських країнах, залучена технічна допомога ЄБРР для фінансування відповідного законопроекту. Світова практика свідчить, що найчастіше моделі державно-приватного партнерства застосовують для реалізації значних інфраструктурних проектів з будівництва доріг, тунелів, мостів. Проекти вже розпочато у Польщі, Угорщині, Словаччині, Болгарії, Румунії, Хорватії, Чеській Республіці. Зазвичай елементами проекту є проектування, будівництво, експлуатація та фінансування («DBOF»).

Результати проведеного аналізу та спільна робота над законопроектом засвідчили, що підготовка законодавчих актів щодо застосування принципів державно-приватного партнерства потребує особливо детального опрацювання та виваженості, оскільки від цього залежить оптимальна збалансованість інтересів та ризиків як держави, так й інвесторів і є запорукою успішної реалізації концесійних проектів. На принципах державно-приватного партнерства та за кредитні кошти відповідно до Державної програми розвитку автомобільних доріг України загального користування на 2005–2010 роки передбачається: будівництво автомагістралей на концесійних умовах: Львів — Краковець, Львів — Броди, Щербаківка — (Київ — Харків — Довжанський), Західний кордон (Косини) — Київ; реконструкція та капітальний ремонт автомобільних доріг за кредитні кошти: М-02 Кіпті — Глухів — Бачівськ, М-03 Київ — Харків — Довжанський, М-05 Київ — Одеса, М-06 Київ — Чоп, М-07 Київ — Ковель — Ягодин, М-12 Львів — Кіровоград — Знам’янка, М-24 Херсон — Красноперекопськ — Сімферополь, М-26 Харків — Сімферополь — Севастополь.

Будуть розроблені інвестиційні пропозиції щодо будівництва та реконструкції таких об’єктів: з’єднувальна дорога від М-05 (Київ — Одеса) до М-23 (Ульянівка — Миколаїв), Херсон — Керч, Пирятин — Харків (за новим напрямком), Дніпропетровськ — Решетилівка, Новомосковськ — Сімферополь (за новим напрямком), Гвардійське — об’їзна Сімферополя — Ялта, об’їзд м. Києва, міст через Дністровський лиман, міст через р. Дніпро (м. Черкаси). Ці об’єкти планується побудувати на умовах ДПП до 2015 року.

Під час роботи міжнародної конференції відбулося підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про точки з’єднання автомобільних доріг на українсько-угорському кордоні у рамках П’ятого Пан’європейського транспортного коридору. Угоду підписали Міністр транспорту та зв’язку України Віктор Бондар та Міністр фінансів Угорської Республіки Янош Вереш.

За сім років в Україні буде збудовано автобан, що з’єднає Київ з українсько-угорським кордоном. Нова автомобільна траса пройде через Вінницю і Хмельницький, що дозволить значно скоротити маршрут виходу до державного кордону. Реалізація проекту стала можливою внаслідок відповідної домовленості між Урядами України й Угорщини. Віктор Бондар повідомив, що до кінця поточного року буде відпрацьовано технічну документацію і проектування та проведено тендер із залучення приватного інвестора. Власне будівництво дороги триватиме принаймні сім років.

За словами Міністра транспорту та зв’язку, Україна й Угорщина йшли до цього 16 років. Узгодження точок перетину українсько-угорського кордону стало можливим завдяки досягненню компромісного варіанту: автомобільна дорога у новому напрямку пройде через межі селищ Дийда (Україна) і Берегдоруц (Угорщина). Існуюча ж автомобільна дорога, що проходить через пункт пропуску Чоп—Захонь залишається складовою Міжнародного транспортного коридору № 5 (Територією України проходять чотири міжнародних транспортних коридори (№ 3, № 5, № 7 (водний), № 9), а також коридори Європа — Кавказ — Азія (ТRАСЕСА) і Балтійське море — Чорне море (Гдиня / Гданськ — Одеса / Іллічівськ). МТК № 5 бере початок в Італії, проходить через Словенію, Угорщину й Словаччину. Його розвиток і модернізація пунктів пропуску на українсько-угорському державному кордоні забезпечить можливість інтеграції транспортних мереж України в транспортні мережі країн Південної Європи. Вартість інвестиційного проекту довжиною 735 км оцінюється у межах 4 млрд. євро.

Матеріал  Л. Чередниченко