Автомобільна дорога Київ – Ковель – Ягодин або Київ – Ковель – Варшава

Автомобільна дорога М 07  Київ – Ковель – Ягодин або Київ – Ковель – Варшава, і дуже скорочено – «варшавка». Ділянка протяжністю майже 200 км у межах Житомирської області.

Будівництво цієї ділянки розпочалося на початку 1970-х років і відбувалося ціле десятиліття, аж до 1983 року. Рішення про будівництво дороги приймалося на союзному рівні – урядом СРСР. За призначенням дорога мала статус автомобільної дороги стратегічного значення і у військових планах служила для оперативного перевезення військової техніки із центральних регіонів СРСР до західного кордону.

Будівництво автомобільної дороги проводилося із дотриманням усіх можливих, на той час, заходів секретності. Саме тому, засоби масової інформації не висвітлювали хід виконання робіт на цьому масштабному та надзвичайно складному, з точки зору інженерії, об’єкті. Траса автомобільної дороги пролягала по новому напрямку, через болота та лісові хащі в обхід населених пунктів по територіях Малинського, Лугинського, Коростенського та Олевського районів Житомирської області.

Наразі неможливо відновити інформацію щодо обсягів земляних робіт, кількості зрізаних дерев, кілометрів влаштованих дренажних та водовідвідних споруд, але впевнено можна сказати, що для того часу, при тому технічному оснащенні це були грандіозні обсяги. І наші колеги дорожники із такими викликами впоралися. На той час, цю ділянку дороги справедливо називали «Житомирським БАМом».

Цікава ця ділянка дороги і тим, що вже на той момент, конструкція дорожнього одягу на ній мала цементобетонне покриття. Його влаштування на об’єкті розпочалося у 1972 році, а закінчення об’єкта, у цілому, відбулося у 1983 році.

* Зображення з брошюри «Будівельники магістралей»‎ (50 років Житомирському ШБУ-19), Житомир, видавництво «Волинь»‎, 1998 р.

 

Генеральним підрядником будівництва цього об’єкту було ШБУ-19, яке і на сьогодні розташоване у місті Житомир. Варто зазначити, що влаштуванням цементобетонного покриття займалося саме це управління, використовуючи з дебільшого обладнання та механізми вітчизняного виробництва, хоча, на той час, в інших регіонах об’єктами такого рівня із ц/б покриттям опікувалися трести союзного значення. Влаштоване тоді цементобетонне покриття експлуатувалося майже 30 років.

Лише на початку 2000-х років, у рамках підготовки України до EURO-2012 був проведений капітальний ремонт цієї ділянки дороги. Покриття дороги було замінене на нове, більш досконале, але знову ж цементобетонне.
Але це вже інша історія..