Державними будівельними нормами ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» передбачена сфера їх застосування:

«Ці норми встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин.

Вимоги до складу та змісту проектної документації на об’єкти галузевої специфіки за необхідності можуть встановлюватись галузевими будівельними нормами з урахуванням положень цих норм.

Вимоги щодо складу та змісту проектної документації на: реставрацію об’єктів культурної спадщини; об’єкти, що споруджуються за межами України за рахунок її власних бюджетних інвестицій; ліквідацію наслідків аварій і катастроф; консервацію та розконсервацію об’єктів будівництва встановлюються окремими будівельними нормами та нормативними документами з урахуванням положень цих норм».

Проте, будівлі та споруди істотно відрізняються в залежності від їх функціонального призначення. Тому, і вимоги щодо складу та змісту проєктної документації на об’єкти галузевої специфіки уточняються та встановлюються галузевими будівельними нормами або іншими нормативними документами, зокрема ДСТУ, з максимальним урахуванням положень базових норм ДБН А.2.2-3.

Зокрема, відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 у примітці до п. 3.7 «Капітальний ремонт» записано «для автомобільних доріг визначення терміну «капітальний ремонт» встановлюється [22] (ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт»).

Відповідно до ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання» установлено два види ремонтів: капітальний ремонт і поточний ремонт.

Що стосується капітального ремонту, то питань не виникає ні до визначення терміну ні до вимог як у ГБН Г.1-218-182:2011, так і в ДСТУ 8747:2017. Чітко і зрозуміло, що у разі капітального ремонту розробляється проєктна документація і на її підставі підрядником виконується комплекс ремонтно-будівельних робіт.

Що стосується поточного ремонту, то в ГБН Г.1-218-182:2011 також чітко і зрозуміло визначено, що поточний ремонт поділяється на поточний середній та поточний дрібний. Зокрема, на поточний середній ремонт розробляється проєктна документація, а на поточний дрібний – не розробляється, а види і обсяги робіт визначаються на основі актів дефектів.

Проте, у ДСТУ 8747:2017 роботи з поточного ремонту виконують як на підставі актів дефектів, так і на підставі проєктної документації. Але, у яких випадках необхідно розробляти проєктну документацію, а в яких непотрібно, не вказується.

Розглянемо деякі види робіт з переліку робіт з поточного ремонту, зокрема, щодо дорожнього одягу.

Відповідно до п. 6.2.1 до поточного ремонту відноситься заміна дорожнього покриву, за потреби з вирівнюванням поздовжнього і поперечного профілю фрезуванням шару покриву та/або влаштуванням вирівнювального шару з дрібнозернистих асфальтобетонних сумішей або щебеневих і гравійних матеріалів, оброблених бітумним в’яжучим.

З цього пункту незрозуміло, коли необхідно складати кошторисну документацію, а коли – непотрібно. Одна справа, коли необхідно виконати зазначені роботи на ділянці дороги завдовжки 10 – 100 м і навіть 1 км, а інша справа – на багатокілометровій ділянці дороги, а загальна вартість робіт становить сотні мільйонів гривень!

Також, постає питання за рахунок яких асигнувань сплачувати виконані багатомільйонні роботи: капітальні видатки чи поточні видатки?

Навряд, чи в другому випадку зазначені роботи можна назвати поточним ремонтом і сплачувати виконані роботи за рахунок поточних видатків і при цьому не збільшувати балансову вартість дороги. Адже, в результаті інвестицій у відновлення дороги істотно поліпшуються її транспортно-експлуатаційні показники, які досягнуть рівня нової дороги. Відповідно, і балансова вартість повинна відповідати вартості нової дороги, практично, без урахування її зносу. Тобто, відновлення об’єктів дорожньої інфраструктури повинно здійснюватися за рахунок цільових капітальних видатків.

До речі, за класифікацією МФО (ЄБРР, ЄІБ, МБРР) такі роботи на автомобільних дорогах відносяться до реабілітації, що є синонімом слова відновлення.

Деякі приклади проєктів відновлення автомобільних доріг, що фінансуються за рахунок кредитів МФО, зокрема, Європейським інвестиційним банком:

– Сербія: Проєкт «Road rehabilitation and Safety» передбачає реабілітацію (відновлення) національної дорожньої мережі та підвищення безпеки руху;

– Чорногорія: Проєкт «Road rehabilitation and City Bypass» передбачає реабілітацію (відновлення) основних і другорядних доріг, а також будівництво міських об’їзних шляхів;

– Румунія: Проєкт DN66 (E79) реабілітація ділянки дороги довжиною 68,7 км між містами Ровінар і Петрошани з метою підвищення безпеки руху і скорочення часу в дорозі;

– Молдова: Проєкт «Road rehabilitation Project» передбачає реабілітацію (відновлення) 96 км ділянки дороги М2 (Починається на кордоні з Україною (Могилів-Подільський) та закінчується на кордоні з Румунією (Джурджулешти)) з метою зменшення транспортних затрат і підвищення безпеки руху;

– Естонія: Закон про дороги (Roads Act) у параграфі 17 сказано «Метою ремонту дороги є ліквідація наслідків зносу елементів дороги та пошкоджень. Результатом ремонту дороги є відновлення початкового технічного стану елементів дороги». Тобто відповідає терміну реабілітація (відновлення).

Відповідно до визначення, наданого у Великій Українській Енциклопедії (ВУЕ) реабілітація (архітектура), реставрація (архітектура) (від лат. rehabilitatio, restavratio – відновлення) – сукупність науково-обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей архітектурних об’єктів, комплексів тощо.

Враховуючи специфіку роботи та руйнування елементів таких об’єктів архітектури, як автомобільні дороги загального користування, дороги і вулиці населених пунктів (проїзна частина, земляне полотно, система водовідведення, штучні споруди та інженерне облаштування тощо) та їх відновлення необхідно у ДСТУ 8747 ввести відповідні зміни та доповнення з виділенням таких робіт, як відновлення, а в ГБН Г.1-218-182 замість терміну поточний середній ремонт дати визначення терміну відновлення, наприклад:

Відновлення (реабілітація) – визначені проєктною документацією види та обсяги робіт на ділянці автомобільної дороги без підвищення її категорії та міцності дорожнього одягу з доведення до нормативних значень транспортно-експлуатаційних показників зазначеної ділянки комплексно або тільки по окремих елементах, зокрема, проїзної частини (рівності та шорсткості покрив) шляхом їхньої заміни або влаштування нових покрив або шарів зносу (тонкошарових покрив, поверхневих обробок тощо), виправлення пошкоджень інших елементів автомобільної дороги (земляного полотна, укосів виїмок та насипів, водовідведення, штучних споруд та інших) з одночасним доведенням облаштування ділянки дороги до нормативних вимог.

Необхідно розробити галузевий нормативний документ щодо вимог до складу та змісту проєктної документації на відновлення (реабілітацію) автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури.

Критерії розмежування відновлення (реабілітації) та поточного ремонту автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури можуть бути наступні:

• відновлення (реабілітація): виконання робіт на підставі проєктної документації; вартість робіт понад 1 млн.грн./км; довжина ділянки дороги понад 1 км.
• поточний ремонт: виконання робіт на підставі актів дефектів; вартість робіт не більше 1 млн.грн./км; довжина ділянки дороги не більше 1 км.

На зараз, при відновленні автомобільних доріг, до внесення змін та доповнень до ДСТУ 8747, потрібно орієнтуватися на ГБН Г.1-218-182, зокрема, щодо диференціації виконання поточного середнього ремонту (близький аналог відновлення) та поточного дрібного ремонту.

Федір ГОНЧАРЕНКО, канд. техн. наук, член Експертної ради з питань відновлення та розвитку дорожньої інфраструктури