Максим Шкіль, віцепрезидент Національної асоціації дорожників України, спеціально для Новое Время. Бізнес

Дорожня галузь цьогоріч здійснила потужний ривок уперед та вийшла на рекордні показники роботи. У наступному році на ринку очікується ще більш динамічне зростання.

Загальні видатки на сферу дорожнього господарства в держбюджеті на 2021 рік планується підвищити до 150 мільярдів гривень, а протяжність відремонтованих доріг державного значення — до 6,8 тисяч кілометрів.

— Кінець року — час для традиційного підведення підсумків. Якими, на вашу думку, є ключові досягнення дорожньої галузі у цьому році?

— Дорожня інфраструктура країни нарешті почала відновлюватися. Цього року Україна побудувала та реконструювала рекордну кількість доріг за всі роки незалежності. Зокрема, було відновлено більше 4 тисяч км доріг державного значення. Ефект від цього не буде короткостроковим, він закладе міцний фундамент для розвитку економіки на багато років уперед.

Крім того, компанії виконують ремонти не відрізками, як раніше, а здаються в експлуатацію закінчені маршрути — саме вони впливають на життя людей та покращують умови ведення бізнесу.

Також були закладені основи для систематизації тендерних закупівель послуг з будівництва доріг, запущений міжнародний контроль якості виконання робіт. Це дало можливість державі підвищити рівень нагляду за якістю будівництва і ефективністю використання коштів платників податків.

Проте дорожня інфраструктура все ще потребує масштабного оновлення. Має бути побудована якісна мережа автошляхів по всій країні, яка буде пришвидшувати і полегшувати рух транспорту.

— Які гострі проблеми дорожньої галузі залишаються невирішеними?

— Нормативна база, що регулює дорожню сферу, критично застаріла. Саме тому в першу чергу потрібно змінювати профільне законодавство. Зокрема, сьогодні в Україні діє «ресурсний» метод ціноутворення, який вимагає у підрядника детального обґрунтування кожної складової кошторису. В жодній розвиненій країні світу такого підходу немає. Це виключно бюрократична норма з радянських часів, яка має бути усунена. В пріоритеті держави мають бути якість і своєчасність виконання робіт у межах виграної ціни, а також надання гарантії на виконані роботи.

Друга, не менш важлива річ, яку потрібно змінити, — ухвалити оновлений закон про публічні закупівлі, який буде враховувати галузеву специфіку дорожнього будівництва, яке є чи не найбільшим «користувачем» закупівельних норм.

На цьому шляху Україні не потрібно шукати ноу-хау, слід просто подивитися на досвід розвинених країн і перейняти його. Зокрема, варто переглянути підхід, відповідно до якого ключовим критерієм для визначення переможця тендеру є ціна. Потрібно врахувати також наявність відповідного досвіду, необхідної кількості техніки та працівників. Це дасть можливість державі співпрацювати лише з тими підрядниками, які зможуть забезпечити належну якість робіт.

— Як пандемія та економічна криза вплинули на роботу Autostrada?

— Найголовніша цінність для нас — наші працівники. Саме тому Autostrada вжила всіх заходів безпеки задля здоров’я своїх співробітників, зокрема ввела масочний режим, температурний скринінг, дезінфекцію приміщень, огляд лікаря. Це дуже важливо, адже увесь цей час дорожники працюють у штатному режимі, без вихідних, а на багатьох ділянках — цілодобово, у дві зміни. Також наші працівники з початку пандемії отримують безкоштовне тестування на коронавірус та у разі виявлення хвороби — лікування за рахунок компанії.

Крім того, ми придбали і передали обласним лікарням шість апаратів штучної вентиляції легенів, медичне обладнання та захисні костюми для працівників на суму близько 20 млн грн.

— У зв’язку з цьогорічним динамічним нарощуванням темпів дорожніх робіт по всій Україні виникла потреба у залученні додаткової робочої сили та спецтехніки для вчасного виконання робіт. Як Autostrada впоралася з новими викликами?

— Мій бізнес-партнер працює у сфері будівництва доріг в іншій країні. Якось мені зателефонували з його компанії й спитали рівень зарплат дорожників в Україні. Це питання виникло тому, що велика кількість українців, яка була задіяна у них на дорожніх роботах, цьогоріч відмовилася продовжувати роботу там на заробітках. Це означає, що наші дорожники, які зазвичай працювали за кордоном, сьогодні успішно реалізовують свій потенціал у вітчизняних компаніях.

Відчуваючи необхідність зменшення дефіциту кадрів у галузі задля забезпечення своєчасного виконання робіт, ми зосередили увагу на співпраці з профільними навчальними закладами, які готують молодих фахівців — дорожників. Над декількома з них ми взяли «шефство» і приймаємо на практику кращих студентів. Також ми інвестуємо в оновлення їх матеріально-технічної бази і передаємо кращі зразки техніки для практичного освоєння навичок професії.

Цього року ми інвестували у нові потужності близько 100 млн доларів, кількість техніки збільшили до тисячі одиниць, а кількість працюючих — до двох тисяч. Автопарк компанії укомплектований кращими зразками сучасної техніки від світових провідних виробників — Wirtgen, Caterpillar, MAN. На сьогодні у нас є 15 асфальтобетонних заводів і 25 виробничих баз. За рівнем оснащення ми не поступаємося жодній європейській компанії.

— Чи плануєте у найближчі роки вихід на дорожній ринок інших країн, чи будете масштабувати бізнес в Україні?

— Як відомо, сьогодні на українському ринку присутні багато іноземних компаній. Водночас державою не створені запобіжники, які дають змогу захистити вітчизняні компанії, як це працює у європейських країнах. Приміром, у Німеччині є сертифікація компаній і ви ніколи не будете допущені до тендеру, якщо у вас немає досвіду роботи на внутрішньому ринку Німеччини, і якщо ви не маєте в штаті достатньої кількості німецьких працівників. Тобто зовнішні ринки для нас закриті, а внутрішній ринок ми залишаємо відкритим.

Я вважаю, що, як українська компанія, ми маємо створювати додаткову вартість в Україні, прибуток має залишатися тут. Податки мають сплачуватися в Україні, а робочі місця — створюватися для українців. Тоді вітчизняна економіка отримуватиме максимальний ефект, адже левова частка вкладених у дорожнє будівництво коштів повертатиметься у бюджет у вигляді податків та зборів. На мій погляд, це питання також має бути врегульовано на законодавчому рівні.

— Якими мають бути ключові державні пріоритети розвитку дорожньо-будівельної галузі на середньо- та довгострокову перспективу?

— У жодній розвиненій країні світу немає програми будівництва доріг на короткострокову перспективу. Натомість існують стратегії розвитку галузі мінімум на 7−10 років, що дає змогу компаніям прогнозувати свою діяльність та планувати інвестиції.

Сьогодні в Україні ми не розуміємо, який буде завтра бюджет, які дороги будуватимуться через 2−3 роки. Саме тому, на сьогодні вкрай важливо державі розробити план розвитку дорожньої інфраструктури на 10 років уперед, щоб галузь чітко розуміла вектор подальшого руху і відчувала впевненість у завтрашньому дні.

— У наступному році в Україні продовжиться реалізація національного проєкту Велике будівництво. В планах оновити близько 7 тисяч кілометрів доріг, що у 1,5 рази більше цьогорічного показника. Як ви вважаєте, чи країна спроможна реалізувати такий масштабний проєкт у кризові часи?

— Цього року, через відсутність проєктів та особливості проведення тендерних процедур в Україні, практична реалізація багатьох з них почала відбуватися лише влітку. Якщо би підрядні організації почали б працювати на повну потужність ще з весни, то наприкінці дорожнього сезону Україна змогла похвалитися ще більш вражаючими показниками відремонтованих автошляхів.

Тому я вважаю, що це абсолютно реалістичний сценарій, за якого галузь готова до освоєння збільшеного об’єму фінансування дорожніх робіт.

— Як ви вважаєте, чи було рішення влади будувати дороги в період пандемії правильним?

— Більшість країн світу не скорочували видатки на розбудову інфраструктури під час пандемії. Світова практика свідчить про те, що одним із дієвих виходів країни з кризи є вкладення коштів в інфраструктурні проєкти, що сприяє розвитку інших галузей економіки. Але що б ми мали сьогодні, якби пішли іншим шляхом? Ні грошей, ні доріг, ні медицини. У частині, за яку я можу відповідати, скажу впевнено: якісні дороги у нас точно з’явилися.